Як НАТО допоможе Україні пережити зиму та виграти війну проти росії: головні висновки зустрічі у Бухаресті

Галина Остаповець

Журналіст

У середу, 30 листопада, у румунській столиці Бухарест завершилася дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, на якій вирішувалося як саме допомогти Україні пережити зиму та перемогти у війні з росією. Рішення знайдено, проте тепер головне питання у швидкості його виконання.

То як Захід збирається не допустити перетворення зими на потужну зброю путіна — читайте у Новини.LIVE далі.

Допомогу доставлять в екстреному порядку

Західні політики зібралися на два дні у Бухаресті, аби ухвалити рішення щодо швидкого відновлення критичної інфраструктури України, яку впродовж двох останніх місяців щотижня руйнували потужні російські ракетні удари. За експертними оцінками, зараз в Україні зруйновано або пошкоджено 50% об'єктів енергетичної інфраструктури. А за словами голови Укренерго Володимира Кудрицького, практично не залишилося неушкоджених ТЕС, ГЕС та вузлових підстанцій. Найскладніша ситуація із електрикою у Києві, де більше тижня діють графіки аварійних відключень.

Ситуація з електроенергією, а відповідно і з теплом та звʼязком в Україні справді важка, і на Заході це не лише чітко зрозуміли, а й ухвалили рішення щодо конкретної допомоги. Зокрема, США виділять 53 мільйони доларів на закупівлю обладнання для електромереж, яке збираються доставити до України в екстреному порядку. Але коли саме — ніхто не каже.

Пакет допомоги включатиме розподільні трансформатори, автоматичні вимикачі та розрядники перенапруг. Саме те, що практично було зруйновано російськими атаками.

До допомоги з боку США, країни НАТО зобовʼязались поставити генератори, пальне та навіть вирішити питання із наданням Україні систем протиповітряної оборони, про що офіційний Київ просить із початку війни. Але тут є велика проблема, зазначив на брифінгу для українських журналістів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

"Проблема з ППО в тому, що їх не можна купити в супермаркеті або прийти на склад і забрати. Вони усі розписані, у них всіх є призначення. Більшість з них вже охороняють частини простору тих чи інших країн... Ще є окреме питання, де набагато більший є прогрес — це ракети для систем ППО. При такій кількості російських атак нам потрібно дуже багато ракет", — зазначив міністр.

Коли Україні дадуть Patriot та інші ППО

Чи не найбільші дискусії на міністерській зустрічі НАТО точилися навколо надання Україні ППО Patriot. Нагадаємо, після нещодавніх ракетних атак, які зачепили навіть Польщу, країну, яка входить до НАТО, у Варшаві запропонували передати дані системи ППО Україні. Проте цю передачу на зустрічі у Бухаресті не погодили. 

Нагадаємо, що Patriot може одночасно виявити близько 100 цілей. За деякими оцінками 20 таких систем допомогли би добре захистити територію України від ракетних атак росії.

"Patriot — велика історія, але рішення поки немає. Ми зацікавлені в отриманні тієї системи, яку німці запропонували Польщі. Цю тему я сьогодні обговорював з державним секретарем США (Ентоні Блінкеном. — Ред.), а також буду обговорювати з міністром закордонних справ Німеччини", — додав Кулеба.

Загалом, за його словами, окрім Patriot Україні потрібні ППО IRIS, Hawk. Ці системи здатні будуть захистити відремонтовані українські енергетичні обʼєкти. І питання із наданням Україні ППО зрушилось із місця — на Заході зрозуміли: це те, чого Україна потребує не сьогодні, а вже на вчора. Особливо тепер, коли від потужних ракетних атак росії по енергетиці потерпають мільйони українців у всій країні.

"Коли ми маємо трансформатори і генератори, ми можемо відновити нашу енергетичну систему і надати людям гідні умови, які путін намагається в них відібрати. Коли ми матимемо ППО, ми зможемо захистити цю інфраструктуру від наступних ракетних ударів росії, які точно будуть", — пояснив Кулеба.

Також за його словами, у Бухаресті було оголошено про нову військову допомогу. Міністр не став вдаватися у подробиці, лише окреслив загальні тези: незабаром до України приїде зимова форма, 155-мм артилерія, снаряди, бронемашини та інше.

Що із заявкою на членство України в НАТО

Цим питанням на міністерській зустрічі членів Альянсу у Бухаресті активно цікавилися журналісти, зокрема і західні. Як відомо, 30 вересня 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав заявку України на вступ до НАТО у прискореному порядку. Це сталося на тлі анексії окупованих територій України росією.

Ця заявка не була погоджена із нашими західними партнерами і викликала чимале обурення з їхнього боку. Публічно про це ніхто не говорив, генсек НАТО Єнс Столтенберг дипломатично пояснив загалу, що двері НАТО для України відчинені. Проте за кулісами у Брюсселі цього дня були в шоці.

Відтоді минуло два місяці і, здається, емоції стихли, риторика щодо надання членства Україні в НАТО стала більш позитивною. У Бухаресті генсек НАТО теж говорив про відчинені двері для України і додавав: попередньою умовою щодо цього є перемога України у війні проти росії. А Альянс, за його словами, на цьому шляху буде з Україною до останнього. 

І якщо НАТО вже бодай найближчого місяця перейде від слів до дій і Україна отримає всю заявлену допомогу та переживе зиму — перемога у війні стане питанням часу. А відтак і наше членство в Альянсі. Хоча за нього слід буде боротися не менше, ніж у війні проти росії. 

Фото: NATO North Atlantic Treaty Organization / Flickr

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися