"Зеленський має йти на другий термін": "слуга" Олексій Устенко про президента, Разумкова, Кличка та перестановки в уряді

Галина Остаповець

Журналіст

Оскільки є багато розпочатих справ, які потрібно завершити, і точно буде те, чого нинішня влада і монобільшість зробити не встигнуть — президент Володимир Зеленський має йти на другий президентський термін. Про це його проситиме власна фракція "Слуга народу".

Про ймовірність другої каденції Зеленського, яку кар’єру може будувати колишній спікер Верховної Ради Дмитро Разумков та кого із міністрів найближчим часом можуть звільнити із уряду Дениса Шмигаля — в інтерв’ю Новини.LIVE розповів депутат від партії "Слуга народу" Олексій Устенко.

— На недавньому саміті Україна-ЄС українська влада отримала чимало похвали з боку європейських партнерів. Cправді все так добре у наших відносинах?

— Україна дійсно робить багато реформ, про які колись лише говорили. Відкритий ринок землі, ми провели деофшоризацію, зробили нову систему оподаткування у Дія-сіті. Це буде фактично новий вид діяльності, де буде застосований податок на виведений капітал. Можна багато чого перераховувати, тому європейці високо це оцінили, як і закон про деолігархізацію, закон про боротьбу з монополіями, яка йде активно.

Угода про відкрите небо — це теж позитив і дасть рух, щоб до України заходили нові авіаперевізники, а наші авіа літатимуть у будь-яке місто Європи.

— Але вона запрацює щонайменше з 2023 року…

— Для того, щоб щось трапилось — має же щось початися. Потрібна якась точка відліку. Незрозуміло, а чи буде у 2023-му році "Слуга народу" чи ні, хто буде президентом у 2024 році. Безумовно, ми впевнені, що буде Володимир Зеленський. Але всі реформи, так само як і Бюро економічної безпеки, яке ще не запрацювало, теж покажуть свій ефект не завтра, а через рік-два-три… У будь-якому випадку потрібна точка відліку, з якої все розпочнеться. Як от зараз "відкрите небо".

Європейці кажуть, що Україна достатньо близька до вступу в ЄС і це для мене дійсно дуже позитивно. Ми чули слова президентки Естонії, яка казала, що Україні ще дуже далеко до ЄС, а вже на саміті Україна-ЄС прозвучала абсолютно інша риторика. Це дуже приємно.

— Ви кажете, що впевнені, що у 2024 році президентом буде Володимир Зеленський. Чому так вважаєте, коли він сам цього ще не підтверджує?

— Ми як фракція, будемо просити, щоб Володимир Зеленський балотувався на другий термін. Багато речей, які були у думках чи мріях українців — робляться. Ті самі дороги, є багато економічних реформ і це стане успішною запорукою економіки вже на потім. Хочеться виконати все нами обіцяне, хоча наразі виконано близько 30 %. Хотілося б ще побачити ефект від реформ, як воно все запрацює.

— Президент Зеленський натякає фракції, що все-таки йтиме на другий термін?

— Це питання не піднімається. Я чув декілька разів із його інтерв’ю, що він ще подивиться. Моя особиста думка, що безумовно йому це потрібно робити. Є ще багато справ, які розпочаті і які потрібно завершити. Сто відсотків, що буде те, чого ми не встигнемо виконати і зробити.

— Які відносини поміж депутатами у "Слузі народу" після відставки Дмитра Разумкова?

— Мені здавалося, що буде набагато більш гаряче і буде багато людей, які не захочуть голосувати. Але Слуга дала 226 голосів і це з тим, що певна частина народних депутатів була відсутня через коронавірус.

Якщо на момент, коли тільки почалися розмови про зняття Разумкова, були люди, які вагалися, то після того, як Дмитро Разумков вийшов на ефіри із достатньо жорсткою критикою команди… Він був частиною нас усіх і коли пішов в атаку на свою фракцію, будуючи свою власну майбутнє політичну кар’єру, — це змінило думку багатьох. Вже не було роздумів, підписуватись за відставку чи ні.

— Що маєте на увазі під словами "майбутня політична кар’єра" Разумкова? Це президентські амбіції чи власна політична сила?

— Я не знаю його амбіцій, але мабуть, він хоче стати президентом. Напевно, хоче завести свою фракцію у ВР. Але давайте подивимось на схожу історію поміж Порошенком та Гройсманом. Гройсман досить довгий час був прем’єром, але побудова власного політичного проєкту на протистоянні із президентом ні до чого не привела.

Тому я не вірю в реальний успіх.

Коли ти спікер — загальмувати можна будь-яку реформу шляхом бюрократії. Як і поправочним спамом. До будь-якого закону подається 5-10 тисяч правок, де більша частина — повна нісенітниця, які реально не впливаються на суть закону. Наприклад, слово "проект" замінити на "проєкт", чи "ефір" на "етер". Так само як в законі про ринок землі. Так, там було 100 цільових поправок, а все інше не по суті.

Тому із законом про олігархів ми пішли по скороченій процедурі. Він міг би лежати у ВР пів року, але чи оцінили би це наші виборці, які дали нам монобільшість? А 20-30 народних депатутів можуть заблокувати будь-який розгляд закону, зловживаючи своїм правом на власне блокування закону.

Повертаючись до Дмитра Разумкова, об’єктивно в останні пів року ми побачили, що він розпочав свій власний шлях.

— У нього заберуть депутатський мандат?

— Не думаю, що це хтось робитиме. Наразі він позафракційний. Зараз він намагається розкачатися медійно на протистоянні із політичною силою, яка разом із ним працювала два роки.

І загалом — а що він пропонуватиме? Багато наших обіцянок виконані, решта будуть робитися.

— Разумков у відставці, тепер Рада візьметься за зміни в уряді. Хто саме підпадає під звільнення?

— На початку вересня були одні кандидатури. Була стовідсоткова впевненість, що із посади піде міністр оборони та міністр юстиції. Але їм дали шанс.

Тепер є питання до міністра екології, міністра соціальної політики. Але до фракції (планується на 18 жовтня. — ред.) все може змінитися. Може і не бути взагалі ніяких перестановок. І це теж можливо. На фракції всі ці питання підніматимуться, кожен комітет зможе висловитися. Ми мали зробити це у Трускавці, але банально просто не вистачило часу. Думаю, зміни будуть, але не більше двох-трьох міністрів.

— Кого із міністрів вважають ефективним? Наприклад, не критикують очільника МОЗ Віктора Ляшка.

— У нас є ефективні міністри. Мені здається, це Марченко (Сергій Марченко — міністр фінансів. — ред). Об’єктивно, він дуже добре справляється зі своїми повноваженнями. Ми залучаємо кошти під нижчий відсоток, ніж це було ще у 2018 році. Наша економіка впала на 4 %, хоча світова — на 4,5 %. Перевиконання по НДС у нас збільшилося удвічі і це в умовах кризи-2020.

От митниця погано виконує свої обов’язки, ми викликали очільника (Павло Рябікін — Голова Державної митної служби України. — ред) на засідання наступного комітету, бо у цій структурі не змінюється нічого. Як все їхало — так і їде. Не виходить у них показати результат. Маємо ставити питання щодо відповідності і високої кваліфікації головного митника.

— Якщо у владі розхвалюють бюджет-2022, то люди реально непокояться, як мають пережити зиму в умовах високих цін на газ, дорогих тарифів. До того ж ще й ціни ростуть загалом на все…

— З приводу газу дано розпорядження для Нафтогазу і Кабінету Міністрів, щоб вони якомога швидше розібралися із тими перекосами, які є на місцях. Був підписаний Меморандум з місцевою владою, що газ буде по фіксованій ціні, а не по 30 гривень. Особливо для комунальних закладів, шкіл, дитячих садків, лікарень. У нас реально залишається тиждень до початку опалювального сезону, тому із цим питанням слід розібратися дуже швидко.

З приводу зарплат лікарів, то у бюджеті закладена середня зарплатня, яка буде більше 20 тисяч. Окрім цього, закладені великі видатки на інфраструктурні проєкти. І це не тільки дороги, це ще будівництво шкіл, лікарень, приймальних відділень. Я би ще додав грошей на будівництво портів і пропускних пунктів. Їх замало.

— Чому ростуть ціни? Ви помітили таку тенденцію?

— Звичайно. Якщо рік тому міг скупитись на 600-700 гривень, то зараз це вже 1000-1200. Ціни виросли удвічі, навіть хліб здорожчав.

Чому так? У нас імпортна інфляція, багато чого не виробляється, починаючи із медикаментів і до паливно-мастильних матеріалів. Не захист національного виробника протягом 30 років зробив свою справу — ми залежні від цін на зовнішніх ринках. А в останній час ростуть сировинні групи — ціна на зерно і на метали. А ми від цього залежні.

Але у нас є можливості стримувати ціни для соціально незахищених верств населення. Є аграрний фонд, який може контролювати закупки, і є держрезерв, який може закуповувати гречку, цукор і продавати їх у спеціальних магазинах для людей, які не мають можливості купувати за повну ціну. Цим питанням має активно зайнятись Кабмін, бо ціни будуть рости далі.

Але якщо у Китаї, який закуповує нашу руду і сільсько-господарську продукцію, буде економічна криза, то навпаки ціни можуть зменшитись. Але тут є інша сторона медалі — може не бути економічного росту.

— Тарифи зростатимуть?

— Для населення вони не можуть збільшуватися, бо їх важко заплатити навіть при середній зарплаті у 14 тисяч гривень. Так, можна отримувати субсидії, але ми часто бачимо перекоси, особливо на місцях. Від тарифу на газ залежить ціна на продукти. Якщо він буде дорогий — за все заплатить кінцевий споживач.

— Ви анонсуєте прийняття Закону про столицю. Це означає, що Віталія Кличка посунуть із посади голови КМДА?

— Сподіваюсь, що так. Маємо розмежувати посаду мера і посаду голови КМДА. Ним має бути головний начальник ЖЕКу. Давайте подивимось на Київ об’єктивно. У нас із 2013 року не відкрито жодної станції метро. Страшенні затори навіть на вихідні, а машин ставатиме все більше і більше. Міст на Позняки ремонтується щороку. Зношені тепломережі…

— Тобто Кличко поганий господарник міста?

— Як політичній фігурі — нехай йому оцінку дають виборці. Але питанням жгк, доріг, мостів має займатися людина, яка не матиме політичної відповідальності. Так, збудувались парки, озеленення, але це не вирішує проблему парковок, наприклад. Всі райони перевантажені будинками, ніхто не думає, як там їздитимуть. У нас так, є територія, бах і збудували будинок. І чим більше поверхів — тим краще.

— Будуть голоси у Раді за закон про столицю?

— Безумовно, і він має бути прийнятий якомога швидше. Думаю, що до кінця року.

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися